Вірш дня

Вірш дня. Катерина Міхаліцина

***
тільки й снігу
що цукрова пудра на пампухах
яка липне до пальців а не до їхньої
брунатної з жовтим ободом шкірки

і тоді приходять діти і кажуть
дай і нам потрусити снігу
дай і нам побути зимою для тебе зараз
а не на кінчику абстрактного потім
бо ми ж не сіль
і навіть насправді не цукор
і ще не навчились ходити по вістрі нечулого леза
чуєш?
дай і нам побавитись у сніготворців
щоби потім облизувати пучки червоними язиками
і бути з тобою поряд
а не просто десь у кімнаті
дай нам побути знаними і значними іще до того
як лезо розітне нам п’яти
а значить і пам’ять
бо пам’ять, мамо, в дітей найчастіше буває
саме у п’ятах
разом з переляканим серцем
і коли вони зашкарубнуть чи вкриються шрамами
що ти робитимеш, мамо,
чим лікуватимеш
чим гоїтимеш велику прірву
між собою і нами?
впусти нас
кажуть діти
дай намолоти білого і солодкого
інакше ми потроху забудемо
як воно – не забувати

тільки й Різдва
що почуття провини
гірке як піна на вивареній олії

тільки й снігу
що цукрова пудра на пампухах

Катерина Міхаліцина, із поетичної збірки «Тінь у дзеркалі»

«Вірш дня» - постійна рубрика у Блогах Старого Леваhttp://starylev.com.ua/club/category--blogs