Збігає рік з незримої орбіти,
Тремтить земля святковими вогнями,
Чекаєм дива, прагнем щось змінити,
Але себе чи змінимо з роками?
Тяжке питання, як в прийдешнє погляд,
Його осилить тільки наймудріший,
А у душі щемить морозний холод,
Тривога хлипко виглядає з ніші.
Женімо спритно цю осугу з серця,
Берімо сонце в долю кожен час,
Бо тільки світло радістю озветься,
Не спопелить, але зігріє нас.
Дерзаймо і не біймося роботи,
У плідній праці збагатімо світ,
Нехай духовні зоряні висоти
Обережуть нас від незваних бід.
Ріка життя хай тихо переллється
Новими помандрує берегами,
Усе, до чого прагнемо – здійсниться,
Якщо будемо з чистими серцями.
М.Гуменюк
Немає коментарів:
Дописати коментар