1. ФОН («Солов’ї» - )
В.1. Ми живемо у батьківськім краю,
Де є ліси, й долини лісом вкриті.
Ми
землю дуже любимо свою,
Найбільш за все на цілім світі.
В.2. Свій рідний край стараємось вивчати,
Хоч
ще й малі – посадимо ліси,
Щоб
пустоцвітом земля не заростала,
Щоб
навкруги побільшало краси.
В.1. Щоб Україна зеленіла у лісах,
А
всі були здорові і веселі.
Щоб
доброта буяла у серцях
І
линув сміх із кожної оселі.
2. Пісня «Щасливі діти»
В.1. Сьогодні хвилююче свято
Вперше завітало до нас –
У
лісники врочиста посвята
Зараз чекає, семикласники, на вас.
В.2. То нехай же свято урочисте
У
твоїй душі завжди бринить,
Плекай добро, друже-юннате,
І
зупини цей час на мить!
В.1. До всіх присутніх звертається керівник
учнівського лісництва «Совенятко»,
директор школи - Вікторія
Володимирівна Зеленська.
(Виступ директора школи)
3. ФОН («Солов’ї» - ).
В.1. Захоплююсь лісів
одвічною красою,
І деревом, що в небо потяглось.
Милуюся туманом й чистою росою,
Промінням, що від сонця розійшлось.
В.2. І бачу в
лісі дивовижну казку,
Що в кожній квітці і в листку живе,
Старого дубу відчуваю ласку,
В горі по небу сонечко пливе.
В.1. Тут
стільки звуків, фарб і форм, і див…
І я стою у лісі під сосною…
А ліс шепоче листям і шумить,
Верхівки крон зійшлися наді мною.
В.2. Спочинь після довгої стежки
лісної,
Щоб
сили почерпнути, почути діброви.
Щоб
трошки звільнитись з задуми людської,
Навчитись душевної з лісом розмови…
4. (Танок квітів)
5.ФОН (Лісова пісня. Вступ - Сопілка)
Виходить Лукаш із сопілкою.
Лукаш:
Озвися листям ти до мене, мила,
Озвися до людської громади
І наспівай їм пісню ніжну,
Щоб їхні душі пробудились,
Потепліли і відродились .
Грає на
сопілці
6. ФОН (Сопілка)
Мавка 1:
Як солодко грає, як глибоко грає,
Розтинає білі груди, серденько виймає.
Люди, що ви робите з лісами?
Слухайте! До вас він шелестить!
Від руки байдужості, від
хамів
Просить він вас: «Захистіть!»
Торкається
зламаної гілки.
Подивіться на цю
суху гілку, друзі.
Вам не здається, що вона є
образом нашого життя?
Мавка 2: (прокидається)
Ох, як я
довго спала!
Вже і сон-трава перецвітати
стала.
Весна ще так ніколи
не співала як тепер.
Чи то мені
так снилось;
Дібровонько моя, вітаю люба!
Але яка ворожа згуба,
Змінити все довкола сміла?
Де предковічний дуб,
У холодку якого я ніжилась
Минуле літечко?
Гілки якого оберігали душу й тіло
Цього старого й задумливого
лісу.
Хто мені скаже?
Лукаш:
А що казати.
Зрубали. Продали.
Чи так на вітер все пустили.
І Мавка Хто?
Лукаш:
Люди! Хто ж іще!
Раніше лісовик тут керував
Наказував людській громаді:
Розчистити, прибрати, обновити
Бо він був цар.
А нині царем природи вважає себе людина.
Мавка 2:
Але ж господар має піклуватись,
Оберігати,
слабших захищати.
Людина не господар. Ні!
Не цар, не велетень могутній.
Мавка 1:
А швидше варвар, здатний в попіл
Звести усе живе, красиве…
Дібровонько, моя діброва!
Мавка 2:
Залишився людям
останній крок –
Фінального відліку чути
дзвінок!
Лукаш:
Природа терпіла, хворіла від нас.
Вона нам лишила останній ще шанс!
7. ФОН «Лісова пісня» +
Танок Мавок. Лукаш грає на сопілці.
Виходить Лісовий Цар з ним Гриб
Мухомор.
8. ФОН Весняна мелодія лісу
Гриб:
Царю! Ой!
Що зараз буде
Знову в ліс
Прямують люди!
Будуть гриби знов
Ногами збивати.
Царю!
Не пускай їх до нашої хати.
Царь:
Зачекайте, друзі милі!
Ви цей ліс
хіба садили?
Чи рятували від кислотного
дощу?
Нікого в ліс
Я більше не
пущу!
Нема до людей
В мене більше довіри.
Людину бояться
Рослини й тварини.
Лукаш:
Не сердься,
Володарю
Хто ти такий?
Царь:
Хіба не впізнали?
Я - Цар Лісовий!
Дерев і пташок,
І комах охоронець!
Від хижого ока
Лісів оборонець.
Скажу вам почесті, –
Роботи чимало.
Та штату у мене
За-ма-ло, за-ма-ло!
Вказує на Мухомора
Старик-лісовик -
Йому тисяча
років–
На пенсію проситься
Кожного року.
А в царстві моєму
Дерева і квіти.
Не можу один я
Це все захистити.
Мавка 1:
Володарю! Знай!
Допомога вже близько.
Разом: Ми, юні
екологи,
Друзі лісництва!
Лукаш:
Ми дружимо з лісом
Бо всі ми
юннати.
І маємо
досвід
Вже досить багатий.
Мавка 2 Хоч діти
ми скромні,
Не любим хвалитись,
Та досвідом
Можемо вже поділитись.
Царь:
Ну що ж! Якщо так,
То одержуйте візу.
Усіх вас запрошую
Щиро до лісу!
9. ФОН «Солов’ї» -
Ведучий 1
Сумщино моя, заквітчана дівчино!
Ніде краси такої не знайдеш,
У цілім світі ти у нас єдина,
Ти нас неначе казкою ведеш.
Ведучий 2
Як не любить твої зелені шати
Що міняться й чарують кожну
мить.
Лише у пісні можна передати
Твою красу, річок
твоїх блакить.
10. ФОН. Звуки лісу
Лісовичок.
Добрий день, діти! Я – Лісовичок. Всім у лісі відаю, кожну
травинку знаю. Ось прочув, що
бажають у моєму лісі поселитись юні захисники природи. З якими помислами ви
прийшли сюди? Чи будите достойними і сильними, знаючими і турботливими друзями
природи?
Зараз перевірю,
а допоможуть мені ваші старші друзі, вже
досвідчені лісники – члени учнівського лісництва «Совенятко».
11. ФОН. Звуки лісу
В.1. Іди до лісу сили
набиратись,
Повітря свіжого вдихнути і краси.
Не можна над природою знущатись,
Пташок послухай світлі голоси…
В.2. Відчуй красу
і залюбуйся співом,
Поглянь, яка гармонія навкруг!
Ти
зачаруйся лісу вічним дивом
І будь, як брат
для нього, вірний друг.
Лісовичок:
Проведемо вікторину «Чи знаєте ви голоси
лісу?»
(Звучать голоси
пташок, а діти відгадують)
12. ФОН
13. ФОН
14. ФОН
15. ФОН
16. ФОН
17. ФОН
Лісовичок. Ну, молодці, це
правильні діти, можете йти до лісу. Я за
вас спокійний.
18. ФОН Стук у
двері
(Голосний стукіт у
двері, заходить листоноша з мітлою)
Листоноша: Можна до вас? Мене Баба-Яга прислала
до вас на свято з проханням розчарувати її
мітлу, бо поки вона зачарована,
на неї літати не можливо. Допоможемо
лісовій бабусі?
Лісовичок: Потрібно з’ясувати всі
дерева і чагарники, з яких
зроблена мітла Баби-Яги.
(Листоноша бере по гілці з мітли, а учні
відгадують, з якого вони дерева чи чагарника.)
В.1. Ну що, чарівний
лісовичку, справились діти з випробуваннями, які ти їм устроїв?
Але знаєш, вони ще й співати гарно
вміють.
Лісовичок: Це зовсім несподіванка! Де ж ви таких гарних
школяриків знайшли? Цікаво було б їх
послухати.
19. (Частівки)
Дуже любимо
природу
І не нищимо її.
Нам приносять
насолоду
Ліс, діброви і
гаї.
Ми ліси чудово
знаєм
Всі: старі і
молоді.
В лісі ягоди
збираєм,
Ціле літо ми
в труді!
У лісах ростуть
дубочки,
Сосни-велетні в
красі!
Ми збирати йдем
грибочки
Рано-вранці по
росі!
Ще збираємо
горіхи,
Трави, квіти,
глід і сік.
Тож для користі
і втіхи
Вистачить
на цілий
рік!
Дуже любимо природу
І сажаємо ліси.
Це для
захисту природи,
Насолоди і
краси!
Закликаємо
сьогодні
Всіх дорослих
і малих.
Бережіть ресурс
природній –
Тоді вистачить
для всіх.
(Уходять зі
сцени, а інші учні виходять на середину
залу зі знаками)
Лісовичок:
А це куди
зібрались діти?
Співати ви і
справді молодці.
Але от
знаки заборонні розшифруйте,
Тоді й до лісу
вже собі мандруйте.
Діти:
Добре ! Ми
згодні, бо і самі любимо ліс.
(Діти читають вірші)
Учень 1
У лісі квітів
хоч і є багато,
Та ти
милуйся ними, а не рви!
Їх все одне не
донесеш до хати,
Тому із лісу
квітів не бери!
Учень 2
Для оздоровлення
ростуть у лісі трави,
Але їх оберемком
не зривай!
Які ж для чого
знати всім цікаво,
Але спочатку
вивчи все і знай! (ЗНАК «НЕ РВИ КВІТИ !»)
Учень 3.
Є їстівні гриби,
а є й поганки.
Та ти поганок в
кошик не збирай.
А як побачиш
мухомори зранку,
То омини їх,
але не
збирай! (ЗНАК «НЕ РВИ ОТРУЙНІ ГРИБИ!»)
Учень 4.
У лісі все
в гармонії лунає:
Гуде, кує,
співає і дзижчить,
Стрекоче, шепоче
і сичить, буває,
Але людина в
лісі – не кричить! (ЗНАК «ЗБЕРІГАЙ ТИШУ У ЛІСІ!»)
Учень 5.
Велика радість
палку в лісі мати…
Якщо так
хочеться, то гілку підбери.
Але не можна
деревце ламати,
Воно живе і
пнеться догори!. (ЗНАК «НЕ ЛАМАЙ ДЕРЕВ!»)
Учень 6.
Вогонь у лісі –
зло, руйнівна сила.
Велику шкоду
лісові несе.
Вогонь страшні і
дужі має крила
І ними спалює у
лісі геть усе! (ЗНАК
«НЕ РОЗВОДЬ ВОГНИЩА У ЛІСІ!»)
Учень 7.
Ліс не забруднюйте, сміття не
залишайте,
Бо ліс – це
казка, диво, а не зло…
Погрались в лісі, все позабирайте
Неначе вас
у лісі й не було. (ЗНАК «НЕ СМІТИТИ У ЛІСІ!»)
Учень 8.
Яку б мету не
переслідували люди,
Та лісу
треба тиша, мир і лад…
Подумайте,
що потім
з лісом буде,
Як будемо там нищить все підряд…
Лісовичок.
Бачу, діти, ви
любите природу і готові бути її захисниками.
Чи обіцяєте ви
не знищувати лісові рослини?
Усі: ТАК!
Лісовичок: НЕ ламати гілля?
Усі: ТАК!
Лісовичок: захищати тварин?
Усі: ТАК!
Лісовичок: не смітити у лісі?
Усі : ТАК!
Лісовичок: Оберігати природу скрізь і завжди?
Усі: ТАК!
В.1. А зараз найурочистіша мить свята: посвята у лісники!
В.2. Для оголошення
урочистої клятви друга природи
запрошується заступник керівника учнівського лісництва «Совенятко» -
Тетяна Вікторівна Донець.
В.3. Для прийняття клятви лісника просимо усіх встати.
(Зачитується клятва)
Ми, учні Роменської
загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 11, члени учнівського лісництва
«Совенятко», майбутні екологи урочисто
клянемось:
-
Бути достойними друзями і захисниками
лісу!
(Разом: Клянемось!)
- Боротися з забрудненням навколишнього
середовища!
(Разом: Клянемось!)
-
Займатися
очищенням і озелененням землі!
(Разом: Клянемось!)
-
Клянемось, що ніколи не відступимо від своїх принципів Друзів
лісу!
-
(Разом: Клянемось! Клянемось! Клянемось!
В.3. - На сцену
запрошується керівник учнівського лісництва «Совенятко» Вікторія Володимирівна
Зеленська - для вручення юним лісникам символу лісу – зеленого галстука.
20. ФОН «Оркестр
природи»+
(Під музичний
фон учні отримують галстуки.)
Учень 1.
Я клятву дав усім хто чув мене,
Що буду я любить
все те,
Що є живе й
зелене,
Плекати в любові буду дерево я,
Повинна бути
зелена вся земля!
Учень 2
Для цього я не
пожалію сил
І буду все робить що вмію.
Свої знання я
другу передам,
Це чесне слово
я даю всім вам.
Учень 3.
На захист рідної
землі,
Щоб не завдать
їй шкоди,
Ми дружно станем як
один
На варті у природі!
Учень 4
Ми не дамо зрубати
ліс
І річку осушити –
Ми тут насадимо дерев
І різні-різні квіти.
21. (Співають пісню «Лісний марш»)
Директор школи Ось ви і стали справжніми лісниками
В.1 Додай до праці рук любові,
Долий душевної
краси –
Із насінин
зростуть діброви
І внукам
зашумлять ліси.
Директор школи Заглянь у далину незриму,
В кутки
найглибші світанкові,
Побачиш світ
тоді очима
Краси, Надії і
Любові.
В.2 Край поліський – вічний
рай,
Наповнений
красою.
Люби Природу,
рідний край
Синівською любов’ю.
В.2 Хай у лісі вироста калина,
Хай і в серці
кожнім розцвіта.
Ще воскресне
наша Україна,
Земля рідна,
вільна і свята.
22.
(Пісня «Не уроните шарик») Юрченко Катерина
Немає коментарів:
Дописати коментар