Покрова, матінка Покрова,
Ти вічна тиша вечорова,
Ти ніжний, лагідний світанок,
Кленового листка танок.
Он там яріє горобина,
І величава Катерина
Нам дорікає: «Діти, діти..»
І куполами тихо світить.
Усі ми під твоїм покровом, -
Свята земля, свята основа,
Хай буде радість, буде свято,
Бо ми живем, бо нас багато.
Козацька слава не погасне,
Як образ дорогий і ясний,
Як ніжний, лагідний світанок,
Кленового листка танок,
Як вічна тиша вечорова, –
Покрова, матінка Покрова.
Ти вічна тиша вечорова,
Ти ніжний, лагідний світанок,
Кленового листка танок.
Он там яріє горобина,
І величава Катерина
Нам дорікає: «Діти, діти..»
І куполами тихо світить.
Усі ми під твоїм покровом, -
Свята земля, свята основа,
Хай буде радість, буде свято,
Бо ми живем, бо нас багато.
Козацька слава не погасне,
Як образ дорогий і ясний,
Як ніжний, лагідний світанок,
Кленового листка танок,
Як вічна тиша вечорова, –
Покрова, матінка Покрова.
Немає коментарів:
Дописати коментар