День директора школи

Фоторепортаж з Дня зимуючих птахів

Свято зимуючих птахів - 2013

5 грудня 2013 року на базі Роменської  ЗОШ І-ІІІ ст.№11  класними керівниками 5-А та 5-Б класу Мальцевою Г.М. та Покутньою О.М. було проведено «Свято зимуючих птахів» для учнів 5-х класів.  Під час свята діти мали можливість дізнатись більше про зимуючих птахів, їх різновиди та про особливості їх життя під час зимового періоду. Також діти взяли участь у цікавих вікторинах та конкурсах, продемонстрували свої знання. Все свято супроводжувалось чудовими піснями, танками та мультимедійним показом. 

Шановні діти і дорослі!

Приєднуйтеся до нашої справи! Пам’ятайте: птахи – це наші пернаті друзі. Взимку вони дуже  сподіваються на вашу допомогу, а влітку обов’язково віддячать Вам!

Сценарій свята

"У царстві зимуючих птахів"

Мета: 

ознайомити дітей з умовами життя зимуючих птахів у холодну пору року;

вчити допомагати зимуючим птахам;

донести до дітей, як народ шанує зимуючих птахів;

розвивати пам'ять, увагу, кмітливість, творчі здібності;

виховувати турботливе відношення до птахів, прагнення допомагати зимуючим пташкам і охороняти їх.

Обладнання: мультимедійний проектор, екран, ноутбук, презентація, малюнки пташок, загадки, годівнички, костюми пташок для інсценізації, пам’ятка, повідомлення про птахів.

Зміст уроку 

1-й ведучий:

Добіг до кінця листопад… Холодно. Завмерли де­рева. Застигла земля. Незабаром усе навкруги вкриється снігом. До нас поспішає морозна пора року -  зима.

2-й ведучий:

Зима не тільки холодна, а й голодна. Особливо важко взимку нашим пернатим друзям - пташкам, які не відлетіли у вирій, а залиши­лися з нами зимувати.

1-й ведучий: 

Найважливіші та найтяжчі зимові місяці для птахів — грудень і січень, саме тоді потрібна допомога, увага людини, і справа тут не тільки в морозі.

2-й ведучий:

Птахам важко пережити скорочений світловий день. За якихось 6—7 годин, їм потрібно не лише знай­ти їжу, а й засвоїти її, щоб пережити довгу зимову ніч.

1-й ведучий:

Виявляється, що в грудні птах встигає зробити  за світловий час доби тільки 800 рухів, у січні — 1200, а в лютому, коли світловий час доби збільшується - 1400.

2-й ведучий: 

Усе життя птахів узимку цілковито підпорядковане пошукам їжі, адже світловий день короткий, а втрати сил і енергії значні. Тому у птахів залишається од­на надія — на людину.

Діти розповідають за особами вірш Лесі Українки «Мамо, іде вже зима» 

Мамо, іде вже зима,

Снігом травицю вкриває,

В гаю пташок вже нема…

Мамо, чи кожна пташина

В вирій на зиму літає?» –

В неньки спитала дитина.

«Ні, не кожна, – одказує мати, –

Онде, бачиш, пташина сивенька

Скаче швидко отам біля хати, –

Ще зосталась пташина маленька».

«Чом же вона не втіка?

Нащо морозу чека?»

«Не боїться морозу вона,

Не покине країни рідної,

Не боїться зими навісної.

Жде, що знову прилине весна».

«Мамо, ті сиві пташки

Сміливі, певно, ще й дуже,

Чи то безпечні такі, –

Чуєш, цвірінькають так,

Мов їм про зиму байдуже!

Бач – розспівалися як !»

«Не байдуже тій пташці, мій синку,

Мусить пташка малесенька дбати,

Де б водиці дістати краплинку,

Де під снігом поживку шукати».

«Нащо ж співає? Чудна!

Краще шукала б зерна!»

«Спів пташині потіха одна, –

Хоч голодна, співа веселенько,

Розважає пташине серденько,

Жде, що знову прилине весна.

1-й ведучий:

Птахи — це диво! Їх велика кількість. Створивши безліч форм, вони
поширилися по всій земній кулі, від Арктики до Антарктики.
2-й ведучий:

Вони заселили весь світ, але головне середовище їх проживання — це атмосфера, повітря, де більшість з них проводять майже все життя.
Сьогодні  ми  говоритимемо  про  птахів,  які зимують у нас.

Дятел:

Вірно людям я служу,

їм дерева стережу.

Дзьоб міцний і довгий маю,

Шкідників ним добуваю...

Ті, що про мене знають,

Ураз відгадають.

Хто я?

Дослідник 1: Забарвлення оперення в дятлів здебільшого строкате, яскраве, іноді одноманітне (чорне, зе­лене) і майже у всіх видів самців і деяких самок на голові є червона «шапочка». Голова в них порівняно велика, дзьоб міцний. Язик надзвичайно довгий, 8-14 см. Ним вони добувають з-під кори і навіть з дере­вини комах та їх личинок.

Дослідник 2: За допомогою коротких і сильних ніг з гострими загнутими кігтями всі дятли чудово лазять по стовбурах дерев, спираю­чись на цупкий хвіст. Літають неохоче, але швид­ко, то різко піднімаючись, то ніби падаючи з скла­деними крилами. Полюбляють дятли  насіння рослин та ягоди.

1-й горобець: Ми бідові хлопчики,

Сіренькі сорочечки.

Цвірінь! Цвірінь!

2-й горобець:    По дворах стрибаємо,

Крихти підбираємо.

Цвірінь! Цвірінь!

Дослідник 3:   Горобець - один із найвідоміших птахів, що живе по сусідству із житлом людини. Добре пізнаваний як за зовнішнім виглядом, так і за цвіріньканням. За рядом спостережень, горобці утворюють пари фактично на все життя.

Дослідник 4: А життя у них не дуже довге, більшість їх не доживає і до 4 років. Багато молодих птахів гине ще в першу зиму, так що середня тривалість життя горобців складає 9-21 місяць. Живляться вони комахами, насінням диких рослин, зерном, рештками їжі. Тому взимку тримаються ближче до людських осель.

Дослідник 5: Для міського жителя горобці звичні пташки, і ніхто не шанує їх. Але дар­ма. У США, в місті Бостоні, горобцю в встановлено пам'ятник за спасіння садів від гусені.

Якось у дзьобі загиблого горобця було знайдено 280 насінин бур'янів. Зробивши розрахун­ки, вчені дійшли висновку, що зграя з тисячі гороб­ців восени за місяць винищила до 7,5 мільйонів на­сіння бур'яну.

1-й снігур: Ми маєм грудочки червоні,

І чорні крильця в нас міцні.

2-й снігур: На крилах зиму ми приносим,

І звуть нас просто...

Діти (разом): Снігурі.

Дослідник 6: Снігурі в Україні — звичайний осілий птах Карпат і зимуючий усією територією країни. Снігур з'являється в лісах і парках пізно восени. Він більший за гороб­ця, має чорний корот­кий і товстий дзьоб, м'яке, довге та густе оперення. Самці досить наряд­ні взимку. Дуже гарна особливість цієї птиці у тому, що вона має червону гордо випираючу грудку, за що її впізнають майже всі люди.

Дослідник 7:  Усю осінь і зиму ці птахи тримаються зграйками. У снігурів панує матріархат, тобто самці підкоряються самкам. Птахи дуже рідко б’ються, але часто погрожують один одному широко розкритим дзьобом та злим шипінням. Взимку живляться ягодами, бруньками і насінням.

Сова:

         Я — цариця темряви, перна­та кішка.

Уночі гуляю, а вдень спочиваю.

Маю круглі очі, бачу серед ночі....

Я -…..

Діти (разом). Сова!

Дослідник 8:

Сова - птах середніх розмірів, з короткими крилами і коротким заокругленим хвостом. На голові 2 широкі продовгуваті смуги білого забарвлення з рябизною. Очі доволі великі, чорні. Між очей над дзьобом валики з білого пір'я у вигляді півмісяців. Дзьоб сірий. Забарвлення буває сірим і рудим.  

Дослідник 9: Сова влаштовує гнізда в природних дуплах старих лип, дубів, тополь, беріз, верб і осик. Дещо рідше гніздиться в людських спорудах: на горищах будинків, в дахах церков. Власного гнізда не робить. Живиться мишовидними гризунами, рідше — комахами, птахами та жабами.
    

Ворона. Галка:

     Ми  живемо у селі і в місті,
     Обіч доріг, де є гаї.
     Роками не міняємо ми місця.
     Осівши, в теплії краї
     Не кличем діток відлітати,
     Нам краще дома зимувати!

Дослідник 10: Ворону та галку здалеку можна не тільки побачити, але й почути. Чи помічали ви, коли найбільше кричать ці птахи? Вони кричать перед насуванням холодів, коли збираються у великі зграї. Ворона і галка добре пристосувалися до холодних погодних умов, можуть вживати різноманітну їжу, тому не відлітають у теплі краї, а залишаються зимувати у нас.

Дослідник 11: У неволі молоді пташенята-галчата швидко звикають до людини настільки, що літають слідом за «хазяїном», вчаться іноді вимовляти окремі слова. Їх приваблюють різні блискучі предмети: ложечки, ґудзики, тощо. Це птахи з порівняно добре розвиненою центральною нервовою системою.  Живляться переважно комахами, а восени та взимку- зерном та різними відходами.

1 синичка:

Ми пташки маленькі,

Блакитно-сіренькі,

Сірі лапки, чорна шапка,

фартушок жовтенький,

голосок тоненький. 

2 синичка: 

По гілках стрибаємо.

У вирій не відлітаємо,

Рідний край не покидаємо.

То ж, ми - пташки-невелички
         Називаємось ...

Діти (разом). Синички!

Дослідник 12: Синиці - лісові птахи, які завжди із першими приморозками прилітають до людських осель, тому що їм, бідолашним, в лісі не вистачає їжі. Синиці добре пам’ятають місце, де їх годували минулої зими і повертаються туди не самі, а із своїми малюками.

Дослідник 13:  В морозяні ночі зграйки синиць залазять у дупла, щілини будівель і сплять, тісно притулившись одна до одної, утворюючи пухнасту кулю, із якої стирчать хвостики. Така ночівля допомагає синичкам зберегти тепло…А ще у давнину слов’яни вірили, якщо синиця стукає у вікно, слід чекати добрих звісток.

Дослідник 14: Синиця полюбляє різноманітну їжу, особливо свіже несолоне сало, витримує сильні морози. Має яскраво-жовте забарвлення. Її легко впізнати серед інших пташок. Синичка з’їдає за день комах стільки, скільки важить сама.

Сорока:

Над подвір'ячком літаю,
Все блискуче підбираю.
І сварлива, й білобока.
Відгадайте, я -

Діти (разом). Сорока!

Дослідник 15: Це птах з контрастним біло-чорним пір’ям і довгим хвостом. Живе вона поодаль від людського житла, але часто навідується до нас у гості.
Вони товариські птиці, рідко зустрічаються поодинці, часто їх можна бачити зграйкою від двох до п'яти птахів, перелітають з дерева на дерево з гучним сюрчання. Восени і взимку збираються у зграї по кілька сотень особин.
Дослідник 16:  Неспокійний галас пташки, яка знайшла в лісі мисливця, буде сприйнятий не тільки іншими птахами, але і вовком, ведмедем та іншими тваринами. Сорока - всеїдна птах. Вона харчується як тваринам, так і рослинним кормом.

Дослідник 17: У німецькій міфології ця пташка була як посланцем богів, так і пташкою богині смерті Гели , за що вважалася в Європі вісником біди. На противагу цьому, в Азії вона -  подавач щастя, а у північноамериканських індіанців - духовна істота, яка дружна з людьми.

Омелюх:

              Влітку я тут не буваю,

             Лиш на зиму прилітаю.

             Скачу я по горобині

             В червонесенькій хустині,

      Скрізь стрибаю, наче свій,

            А, як стихне сніговій,

            День весняний завітає –

            Знов на північ відлітаю.

                    Не лінивець, і не сплюх

                     Гість північний – ……..

Діти (разом). Омелюх!

Дослідник 18: Омелюх гніздиться у Північній Європі, Азії та Америці. В Україну прилітає зимувати. Це птах має  дуже м’яке пір’я. Усі види омелюхів носять на голові чубчики. Крила чорнуваті з жовтими рисками біля вершини. Хвіст короткий, закінчується широкою жовтою верхівковою смугою.

Дослідник 19:  Німці називають цього птаха шовкохвостом, англійці - воскокрилом. Російська назва цього птаха „свиристель" означає,  „той, що дзвінко і різко свистить". В Україні цього птаха називають омелюхом. Очевидно, ця назва була дана птахові за його пристрасть до ягід омели.

1-й ведучий: На земній кулі налічується 100 мільяр­дів птахів. Люди люблять пташок.

Ось, деякі щорічні дати календаря, присвячені птахам:

-         9 березня – День зустрічі птахів.

-         17 березня  - день грача

-         1 квітня відзначається Міжнародний день птахів.

-         6 травня  - День ластівки

-         13 вересня — свято журавлів.

-         1-2 листопада - Європейські дні птахів.

-         12 листопада — свято синичок.

2-й ведучий:  Малий герб України — тризуб, що по­вторює силует сокола, який падає вниз на здобич (символ влади Святого Володимира).

1-й ведучий:  Зараз, ми переходимо до Конкурсної частини нашого свята.

Але, перш ніж ми розпочнемо, давайте подивимося на екран та пригадаємо зимуючих пташок нашого краю. Деяких ми не згадували в наших дослідженнях. Будьте уважні!

2-й ведучий: Увага! Конкурси та ігри.

Гра «Горобчики»

Діти стають у два кола. Це «шпаківні». Вибира­ють сім горобців, які можуть «залітати» і «вилітати» зі «шпаківень» доти, доки звучить музика. Коли музи­ка стихне, ті горобці, що опиняться поза «шпаківнею», вибувають з гри.

Гра «Пташина їдальня»

1-й ведучий.

Пе­ревіримо, як ви запам'ятали зимуючих птахів.

Стоять дві годівнички. Вибирають двох гравців. Завдання: швидше долетіти до годівниці. Право зро­бити крок гравець здобуває, якщо правильно відповість на запитання  «Це зимуюча пташка?». Якщо відповідь правильна, учасник робить крок вперед, якщо, ні – то стоїть на місці.

лелека        

 снігур                

шпак                    

чапля
тетерук         

жайворонок        

горобець             

сойка
сова           

ворона               

одуд                    

галка         

голуб              

зозуля
синиця       

 грак                   

дятел 

дрізд                  

яструб
соловей     

ластівка              

вільшанка  

сорока

куріпка

 щиглик                

 
Молодці, діти, ви добре справились із завданнями. 

2-й ведучий:

Проведемо конкурс «Пташина вікторина»

1.                Хто з птахів найбільш морозостійкий? (Качки, гуси, витримують температуру до —110°С.)

2.                Що змушує птахів робити перельоти — голод чи холод? (Голод.)

3.                 Чому під час сильних морозів птахи настовбур­чують пір'я? (Так їм легше переносити холод, бо шар повітря між перами збільшується, і тепло від тіла птахів унаслідок поганої теплопровідності повітря за­тримується.)

4.                 У якої пташки все не так, як у інших — і дзьоб хрест-навхрест, і пташенят вона взимку виво­дить? (Шишкар)

5.                 У назві якого птаха сорок літер «а»? (Сорока)

6.                 Яка сова полює вдень? (Пугач)

7.                 У співочих птахів співають самці. У якого зи­муючого птаха співає самка? (У снігура)

8.                 Який птах має найдовший язик? (Дятел,14см)

9.                 Які птахи навіть у люті морози знищують комах-шкідників? (Синиці,дятли)

10.           Взимку птахів підгодовують люди, а чи корисно підгодовувати їх влітку? (ні,тривале вживання неприродного корму, наприклад, хліба, спричиняє хвороби)

 Молодці, діти, ви  запам’ятали багато нової інформації про зимуючих птахів нашої місцевості.

2-й ведучий:

 Правда ж, вони гарні? А як звеселяють нас своїми співами та розмовами!

1-й ведучий:

  Люди здавна спостерігали за голосами і поведінкою птахів у теплу і холодну, ясну сонячну і похмуру дощову погоду. Звідси - прикмети.

2-й ведучий:

Конкурс  «Продовж речення»
(ведучий зачитує першу частину речення, а команди по черзі продовжують прекмету)

1.     Снігурі перед вікном цвірінькають - …(на відлигу)

2.     Горобці ховаються в укриття –… (на мороз або заметіль)

3.     Ворона ховає дзьоб під крило – …(на холод)

4.     Сорока ховається під стріхою – …(на заметіль)

5.     Зимою ворони літають і кружляють зграями – …(буде мороз)

6.     Синиця до хати –… (зима у двір)

7.     Галки збирають у великі зграї і сильно кричать –… (на мороз і ясну погоду)

8.     Горобці перелітають зграйками з місця на місце –… (перед сильним вітром)

1-й ведучий:  Ось і підійшла до закінчення наша конкурсна програма.

2-й ведучий: Багато нового ви дізналися сьогодні про зимуючих птахів нашого краю.

1-й ведучий:  Чи потрібно охороняти цих пташок і допомагати їм вижити взимку?

Учень.  Поки жить планета наша буде,

Поки світ ще в полоні краси,

Бережіть птахів, кричу я людям!

Хай чарують нас їх голоси...

Не стріляйте у лебедів білих,

Не вбивайте синичок малих.

Вони менші брати наші милі,

Тож, давайте, - полюбимо їх!

Пісня «Раненая Птица (Просьба)»
Музыка: А. Пахмутова

Раненая птица
В руки не давалась,
Раненая птица
Птицей оставалась...
Этот сон давнишний
До сих пор мне снится:
На траве кровавой
Вздрагивает птица.

Припев:
Птицы, рыбы и звери
В души людям смотрят.
Вы их жалейте, люди,
Не убивайте зря!
Ведь небо без птиц - не небо,
А море без рыб - не море,
И земля без зверей - не земля!
Не земля!
Не земля!

Люди-исполины,
Люди-великаны,
Есть у вас винтовки,
Сети и капканы.
Есть у вас бесстрашье,
Сила есть навечно -
И должно быть сердце,
Сердце человечье!

Люди, человеки,
Страны и народы!
Мы теперь навечно
Должники природы.
Надо с этим долгом
Как-то расплатиться,
Пусть расправит крылья
Раненая птиц!

2-й ведучий:

                                Про зимуючих птахів, друже, пам’ятай,
                                Годувати взимку їх, ти, не забувай.
                                Небагато треба їм, жменька лиш зерна,
                                Лиш одна -  і не страшна буде їм зима.

                                Скільки гине взимку їх, аж болить душа,
                                Але в серці є для них крапелька тепла.
                                В теплий край вони могли б,
                                у вирій полетіть,
                                Та лишилися з людьми холоди терпіть.
                                Ви привчіть в морози їх до свого вікна,
                                Щоб весну вам принесла пісня їх дзвінка.

1-й ведучий:

 Наше свято закінчується, та нас ще чекає робота. Тепер ми підемо і розмістимо наші годівнички в затишних місцях, де пташкам буде зручніше поснідати, де їх нічого і ніхто не потривожить. 

2-й ведучий:

 Не забудьте покласти туди корм для пташок!

Ви сьогодні  відкриваєте шкільну пташину  їдальню!